Пізнаючи Кобзаря, пізнаємо себе

         Долаючи шлях до осягнення  Т.Г. Шевченка, учні  спеціалізованої
 школи І - ІІІ ступенів № 27  з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов
 відчули бажання сказати про Шевченка по-своєму, з найщирішими почуттями і як нове покоління.
                                       

 Бабуркіна Ірина  учениця 8-А класу 

Тарасу Григоровичу Шевченку

Пам’яті великому Кобзареві  присвячується…

Над широким, могутнім Дніпром

Пролягло промінце золотавим листком.

І на кручу піднялось воно,

На могилу, уквітчану вінком.

А в тій могилі тихо спить

Співець великого народу,

Який боровся все життя

За незалежність і свободу.

- В серцях людських навіки ти безсмертний,

Як і безсмертний твій же « Заповіт »,

Цей заповіт братерства і любові

Лунає піснею серед лугів, степів.

Ми пронесли  крізь бурі і негоди

Твій неповторний, невмирущий спів.

Тарасе, спи спокійно! Твоя Україна

Розправила вільно крила орлині,

Так як мріяв колись ти в піснях,

В чужині і тяжкій самотині.

Спи спокійно, хай щасливий Дніпро

Посилає усмішку тобі й батьківщині окрасу.

Ти народу віддав свої думи й пісні

Пам'ять вічна про тебе не згасне, Тарасе!

                                            Софія Георга – Копулос   
                                            учениця 2-В класу 
 Про   Т.Г. Шевченка

Тарас Григорович Шевченко

Любив Вкраїну наче неньку!

Малий сидів він у садочку

Писав про біль у кожному рядочку.

І не грався він на маминому ганку.

Пізнав він змалку тюрми й палку!

Його життя було таке тяжке,

А наше, ох, як нелегке!

Він бачив скруту, злидні, злість…

І марив волею для всіх

В його віршах, душа болить за кожним.

Ніколи він не був заможним,

Бо він боровся із панами,

І разом був із кріпаками.

І серце краяла нерівність!

Він – за волю, за стабільність!

Вірші його, то чиста сльоза.

Творчість Шевченка

Нехай пам’ятає кожна душа!

               Олійник Анастасія  учениця 2-В 

Пам'яті Т.Г. Шевченка

Пройшло 200 років,

Як Тарас народився.

Тяжка була доля,

Та він не зломився.

Славетні поеми складав він

Про рідну країну!

Зворушні вірші написав

Про Дніпро та рівнину!

Бував він далеко

Від любого краю.

Та серцем, душею

Він линув до гаю…

Тож хай буде вічною

Пам’ять і слава…

Спасибі тобі,

Славетний Кобзарю!

                   

            Максим Лущієнко   учень 2-В класу 

Кобзарю присвячується

Мені тринадцятий минало…

З дитинства чув я строки чарівні

І ще про мати з сином пам’ятаю,

Що годувала малого на панщині.

«Малий кобзар» знайомий нам з дитинства

Малий Тарас немов мій старий друг

Став він обранцем доброчинства

Коли залишив кріпосництва круг

Любив як я він малювати

Любив дивитись на Дніпро

Як я любив бешкетувати

Та краще всіх творив пером

Співуча мова солов’їна

Живе та кріпне у віках

Та з нею квітне Україна

У калинових пелюстках

Колись казав таке Тарас

«Вам скажуть ви моголи…»

  Повинен знати кожен з нас

                                  Не яничара ми потомки голі